Україна сьогодні вшановує пам'ять жертв геноциду кримських татар

• Щороку 18 травня вшановується пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу, коли у 1944 році радянський режим депортував понад 190 тисяч кримських татар з Криму.

• У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар актом геноциду.

Саме у цей день, у 1944 році, за наказом Йосипа Сталіна радянський тоталітарний режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини – Кримського півострова. Спецоперація, що охопила всі населені пункти Криму, тривала лише кілька днів, а саме з 18 по 20 травня. До її реалізації долучилися понад 30 тисяч представників НКВД та інших репресивних органів, розповідає LifeStyle24 з посиланням на Український інститут національної пам'яті.

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Згідно з офіційними даними, понад 190 тисяч кримських татар були насильно виселені до Середньої Азії, Сибіру та в інші регіони СРСР. Людей, здебільшого жінок, дітей, та літніх осіб, під дулами автоматів витягували з домівок на світанку, не даючи навіть кількох годин на збори, та змушували назавжди залишити рідні стіни. Кримських татар заганяли у товарні вагони з нелюдськими умовами існування. Протягом кількох тижнів у дорозі людям доводилося виживати без їжі, води та медичної допомоги. Хтось не витримував через холод, виснаження або захворювання, тому помирав ще не діставшись кінцевого пункту маршруту.

Депортація кримськотатарського народу / Фото idelreal.org

Після прибуття у місця спецпоселення кримські татари були позбавлені базових прав. Так, люди не мали можливості вільно пересуватись, а натомість повинні були регулярно відмічатись у комендатурах і працювати в тяжких умовах. За даними НКВД Узбецької РСР, лише за перші півтора року у вигнанні померло майже 30 тисяч осіб.

І навіть після закінчення війни, коли інші народи поверталися до своїх зруйнованих домівок, кримським татарам заборонили це зробити. Їх не лише позбавили права на повернення, а й спробували стерти з пам'яті самої держави. Так, назви сіл, міст, річок, гір, навіть вулиць були змінені на російські. Водночас шкільні підручники ретельно оминали згадки про народ, який століттями був господарем цієї землі, та цілеспрямовано поширювали пропаганду про так звану "зраду", покликану принизити та дегуманізувати цілі покоління. Масовий національний рух за право повернення кримських татар на півострів розгорнувся у 1960 – 1980-х роках. І лише з початком розпаду СРСР репатріація стала можливою.

Депортовані кримські татари / Фото istpravda.com.ua

Та, на жаль, історія має страшну властивість повторюватися, коли її уроки ігноруються. У 2014 році Росія, яка ніколи не понесла покарання за злочини радянського режиму, окупувала український Крим. Відтоді переслідування кримських татар знову стало офіційною політикою держави-агресора. Обшуки, арешти, незаконні ув'язнення, зникнення людей, політично мотивовані звинувачення, заборона на проведення мирних зібрань, руйнування культурної спадщини та фальсифікація історії – усе це є продовженням того самого злочину, що розпочався 80 років тому.

У 2015 році Верховна Рада України офіційно визнала депортацію кримських татар актом геноциду. Таке ж визнання надали уряди Литви, Латвії, Канади й нині триває робота над тим, щоби світ дедалі більше усвідомлював масштаб і глибину цієї трагедії. Саме тому 18 травня ми засвідчуємо правду, яка має силу протистояти будь-якій пропаганді та брехні, що намагається знецінити біль та стерти історичну відповідальність агресора.