Як розрізнити сорти спирту у алкоголі і чому це важливо знати

Навіть якщо споживач не періодично купує алкоголь, знати склад і назви та властивості спиртів у лікеро-горілчаних виробах дуже важливо. Так само як і склад таких спиртів. Етанол у горілці – головний інгредієнт. І щоб не боліла голова після вечірки та не відчувати неприємний смак і запах горілки під час вживання, варто купувати горілку з певними різновидами спирту.

Загалом є просте правило, для приготування горілки високої якості треба купити спирт пшеничний із мінімальними домішками метилового спирту, сивушних масел та альдегідів. Але є і інші правила створення хорошого міцного напою, які варто враховувати під час придбання.

Варто спочатку зазначити, що спирт виготовляють різними способами. Але харчовий має бути перероблений з такої сировини:

·пшениця та інші зернові культури;

·картопля;

·цукровий буряк та цукор-сирець;

·меляса.

Саме з цих продуктів можуть виготовляти спирт різної якості. Найнижчі за якістю сорти – з овочів. Найкращі – з зернових культур. І середні за якістю – з суміші зернових і овочевих сільськогосподарських культур.

Шукаємо менше альдегідів і взагалі мало метилового спирту

Метиловий і етиловий спирт нерозривні. І фактично не дуже корисний для людини метиловий варіант спирту є просто хімічним супутником харчового. На смак етил і метил не відрізняються. Але якщо метилового компонента менше, тоді і виникнення головного болю імовірно, взагалі не буде.

Виготовлена із пшеничного спирту горілка взагалі не може бути подразником похмілля. У пшеничних сортах спирту метилових залишків тисячні частки. У навіть ближчих за якістю спиртах – у десятки разів більше і вимірюється показником 0,01-0,03%.

Ще один компонент, що викликає похмільний синдром і спонукає до неприємного відчуття – альдегід. Його найменше саме у пшеничних сортах спирту. У всіх інших – від двох до трьох разів більше. Відповідно і виникнення похмільного синдрому є виразнішим. Якщо ж вживати горілку, що має високоякісний спирт за основу, виготовлений виключно із сортів пшеничного зерна та інших зернових домішків – таких проявів взагалі не має бути.

Тому варто вживати алкоголь лише виготовлений із сортів пшениці. Навіть якісні суміші овочевого та кукурудзяного і зернового спирту – погана версія для горілки без похмілля. Єдине виключення – сорт «Люкс», який хоча і має деякі занижені показники, але в цілому майже схожий за рівнем якості на пшеничний спирт.

Смак і запах – це важливо

Вибір горілки із пшеничних сортів спирту дає можливість вживати напій, що не матиме присмаку, характерного для сивушних масел. Зазвичай такий «аромат» мають низькосортні спиртові версії горілки або саморобні горілчані вироби – самогон. Важливо спирт купити із найменшим вмістом сивушних масел. Їх у пшеничних сортах майже в два рази менше, ніж у спиртах «звичайної» якості. Таким чином вони не відіграють ролі у визначенні смаку та запаху напою.

Ще одні «ініціатори» своєрідного запаху – суміш ефірних складових спирту. Бажано скоротити їх вміст до мінімальних показників. У кращих сортах пшеничного спирту таких складових не більше 2 мг на кубічний дециметр. Такі показники у п’ять разів менші, ніж вміст ефірних домішок у спиртах звичайного рівня очищення.

Пшеничний спирт: чому він є таким

Пшеничний спирт має м’який аромат і лагідний смак. Водночас наявність у спирті такого сорту етилового спирту вища, ніж у інших сортів. Тобто міцність його сильніша. Саме суміш зерна пшениці з невеликим додаванням житнього та ячмінного зерна, створює аромат, якісний склад та хімічні особливості пшеничного спирту. Все це особливості переробки та біологічні властивості саме зернових культур. Це і є традиційна технологія виготовлення, яка має ще додаткові властивості, створені новими способами видобутку якісного харчового етанолу.