Про життя у США з перших вуст: розмова з українськими школярками, учасницями програми обміну майбутніх лідерів FLEX
Коли дивилися у дитинстві серіалу чи передачі з видами Америки, то завжди складалося враження, що ця країна є чимось недосяжним, і я ніколи не зможу там побувати. Однак у наш час подорож до будь-якої країни світу цілком реальна. І хоч для того, щоб опинитися у США необхідно перетнути океан, а це дороге й тривале задоволення, але все частіше студенти та науковці їдуть до “землі обітованої”. Тож як живуть американські школярі? Чи можливо приміряти на себе роль учня американської школи?
Двоє дівчат з України стали учасниками програми обміну FLEX та готові розповісти нам про досвід життя серед американців.
Олесі Чебан — 17-річна учасниця програми обміну, фінансування якої здійснюється Департаментом США.
Від Олеся ми дізналися, що для того, щоб потрапити до США необхідно пройти важкий і довгий шлях відбору на участь у обміні. Мама Олесі спочатку дещо скептично дивилася на цю ініціативу і не думала, що донька дійсно поїде за кордон. Такий підхід мами цілком виправданий, адже лише 2% учнів Олесиного віку від загального числа учасників програми пройшли відбір. Загалом, участь у відборі пройшли 11 тисяч учнів. Коли Олеся повідомила про свою перемогу, мама і раділа, і сумувала одночасно, так як складно навіть уявити як це донька протягом року житиме далеко від неї.


Про успіхи Олесі говорить вчитель з історії та політології Кріс Караяніс, зокрема, він наголосив, що українська школярам дуже старанно вчиться.
Незважаючи на те, що Олеся побувала в США, з України їхати не збирається.
За словами школярки всі прагнуть потрапити в ідеальні умови, сміючись, що одразу все піде на краще, однак, все залежить не від місця, а від нас самих. Україна — країна з тисячами можливостей, просто багато людей не усвідомлюють цього. Ми можемо жити в Україні так само як американці у себе дома.
Ще одна українська школярам, яка брала участь у програмі — хмельничанка Олександра Алдобаєва.
Олександра потоваришувала з американською родиною Колінзів, де виховують аж трьох дітей. Батьки вирішили брати участь у програмі, щоб їхні діти змогли більше дізнатися про інші культури, зокрема, українську і отримали досвід спілкування з представниками інших національностей.

За кожним з учасників закріплено куратора, який допомагає адаптуватися до нових умов. За словами Гезер Джонсон (представниця міжнародної програми з обміну учнів) завдання куратора полягає у пошуках приймаючої родини, спостерігати за процесом протягом всіх етапів реалізації програми, залучати учасників програми до культурних та освітніх заходів (за матеріалами Голосу Америки). Загалом, завдання куратора — підтримувати учасників у будь-яких ситуаціях.
Олександра і Колінзи змогли побудувати такі дружні стосунки, що у найближчій час американська родина планує приїхати в Україну.
Саша хоче здобути професійну освіту в Америці, а потім повернутися жити й працювати до України. Дівчина хоче бути корисною для українського суспільства.
За словами юної хмельничанки, якісна освіта в одному з навчальних закладів США допоможе їй у майбутньому активніше впроваджувати корисні інновації у рідному місті.
Олеся і Олександра тепер мають багато американських друзів. Рік пролетів надзвичайно швидко і невдовзі українські школярки повернуться додому, де за ними страшенно купують родини і друзі.