Сервіс МФОХА зібрав у картках дані, які мікрофінансові організації розкривають у паспортах споживчих кредитів. Це спроба впорядкувати інформацію для попереднього вибору. Проєкт не розраховує власні умови, а представляє показники ліцензованих компаній.
Паспорт споживчого кредиту допомагає перейти від рекламного опису до відомостей про зобов’язання. Серед його даних є реальна річна процентна ставка, комісії та інформація про прострочення. Документ призначений для ознайомлення до договору. Навіть після перегляду короткої картки варто звернутися до актуальної версії умов самої МФО.
Приблизно чотириразове збільшення боргу перед МФО зафіксовано між кінцем 2022 року та початком липня 2026-го. За даними НБУ в аналізі Опендатабота, сума зросла з близько 8 млрд грн до понад 32 млрд грн. Для користувача важлива не лише ця загальна тенденція, а й прозорість пропозиції, яку він розглядає.
Порівняльний сервіс не може зробити однаковими різні кредитні продукти. Його завдання полягає в тому, щоб відмінності було легше побачити. Тому спільний формат означає однакові поля, а не однакові правила компаній. Користувачеві все одно потрібно читати актуальні умови обраної МФО та перевіряти, які з показаних параметрів стосуються саме його звернення.
Дані в каталозі МФОХА організовано так, щоб однакові параметри можна було знайти у різних кредиторів. Це сума, строк, ставки, комісія за видачу та вимоги до позичальника. Сервіс зазначає дату оновлення і, за його описом, зберігає показники з документа без перерахунку. Наявність ліцензії НБУ заявлена як умова включення компанії.
Для оцінки компаній сервіс використовує також рейтинг від позичальників. Пояснення прав клієнта винесено у довідкову частину, де йдеться, зокрема, про ставки та особливості для військовослужбовців. Такі матеріали дають орієнтири, а застосовність конкретної пільги або умови потребує перевірки обставин людини.
Дата оновлення не робить умови незмінними. Її призначення полягає в тому, щоб користувач бачив часовий контекст оприлюдненої інформації. Компанія може змінити пропозицію, тому безпосередньо перед оформленням важливо повторно ознайомитися з документами кредитора. Каталог у цьому процесі слугує відправною точкою, а не підтвердженням персонального схвалення.
Коли дані відтворюються без власного перерахунку, користувач бачить заявлені кредитором показники. Але це не означає, що їх можна застосовувати до будь-якої суми чи будь-якого строку. Остаточні параметри слід перевіряти в пропозиції конкретної компанії. Роль каталогу полягає у впорядкуванні інформації, а не у створенні індивідуального фінансового рішення.
Задум МФОХА засновник Олександр формулює як роботу з доступністю вже розкритих даних. Паспорт кредиту стає джерелом для першого екрана каталогу. Побачивши комісію, користувач може передумати брати гроші, і такий вибір, за поясненням засновника, має цінність.
МФОХА не є фінансовою установою, не видає кредитів і не ухвалює рішень щодо їх видачі. Остаточні умови потрібно перевіряти у кредитора.