Здобуття вищої освіти в країнах Європейського Союзу з кожним роком стає все популярнішим серед українських випускників. Диплом європейського зразка, стажування у міжнародних компаніях, можливість подорожувати та вдосконалювати іноземні мови — перспективи дійсно захопливі. Польща, Чехія, Німеччина, Словаччина та Австрія відкривають свої двері для українців, пропонуючи як платні, так і безоплатні програми навчання.
Однак шлях до заповітної студентської лави починається не зі вступних іспитів (яких у багатьох європейських вишах взагалі немає), а з бюрократичної підготовки документів. Саме на цьому етапі відсіюється значна частина абітурієнтів, які просто не встигають оформити папери належним чином до дедлайну.
Головний документ абітурієнта
Основою для вступу на бакалаврат за кордоном є документ про повну загальну середню освіту. Але тут українські випускники стикаються з головною проблемою: для приймальної комісії у Кракові, Празі чи Берліні ваш український атестат — це просто папірець іноземною мовою, справжність якого їм невідома.
Щоб ваш шкільний документ набув юридичної сили за межами України, він має пройти процедуру легалізації. Для країн-учасниць Гаазької конвенції (а це майже вся Європа та США) цією процедурою є проставлення штампа «Апостиль».
Апостиль: чому це критично важливо?
Апостиль підтверджує справжність підпису директора школи, печатки навчального закладу та самого бланка документа. Без цього штампа жоден закордонний університет не прийме ваші документи на розгляд.
Важливо розуміти, що апостилювання освітніх документів здійснює виключно Міністерство освіти і науки України (МОН). Це не робиться за один день, особливо в піковий літній період, коли тисячі випускників одночасно подають заявки.
Типова помилка батьків та абітурієнтів — відкладати це на серпень. Врахуйте, що приймальні комісії мають чіткі дедлайни. Щоб не втратити рік через бюрократичні затримки, рекомендовано замовити апостиль атестату одразу після отримання документа на руки. Звернувшись до професійного бюро «НТідея» https://ntidea.com.ua/ru/apostil-attestata , ви зможете уникнути поїздок до Києва, стояння в чергах у міністерстві та помилок у заповненні заяв, гарантовано отримавши готовий документ у найкоротші терміни.
Що ще потрібно знати про документи?
Процес легалізації не закінчується лише на апостилі. Ось алгоритм, який чекає на більшість вступників:
- Апостиль на оригінал. Штамп ставиться на оригінал атестата та (увага!) на додаток з оцінками. Додаток вважається окремим документом, і без нього атестат не є дійсним.
- Переклад. Після апостилювання документи потрібно перекласти на мову країни навчання. Звичайний переклад не підійде. Залежно від країни, це має бути або нотаріально засвідчений переклад, або переклад, виконаний присяжним (судовим) перекладачем при посольстві.
- Визнання (Нострифікація). У деяких країнах (наприклад, у Чехії) ваш атестат має пройти додаткову процедуру визнання місцевими органами освіти, щоб підтвердити відповідність навчальних програм.
Мовний сертифікат та середній бал
Окрім паперової тяганини, не забувайте про академічні вимоги. Більшість університетів вимагають сертифікат про знання мови навчання (англійської, німецької, польської тощо) на рівні не нижче B2. Також важливу роль відіграє середній бал атестата. У багатьох європейських країнах діє конкурсна система: чим вищі ваші оцінки в школі, тим більше шансів вступити на бюджетну форму навчання або отримати знижку.
Вступна кампанія до закордонного вишу — це марафон, а не спринт. Починайте підготовку за 6-9 місяців до початку навчання. Вивчіть вимоги конкретного університету, складіть чек-лист документів і довірте юридичні аспекти (апостиль, переклад) професіоналам.