Сонячні станції стають дедалі популярнішим вибором для тих, хто прагне знизити свою залежність від традиційних джерел енергії. Переваги такого рішення очевидні:
- встановлення СЕС, що частково або повністю покриватиме власні потреби домоволодіння, дає змогу суттєво знизити витрати на електроенергію та забезпечити надійне електропостачання в разі аварії або перебоїв у мережі;
- сонячні станції є одним із найекологічніших джерел енергії. Вони не забруднюють навколишнє середовище;
- фотоелектричні панелі мають довгий термін служби та не потребують істотних капіталовкладень у процесі експлуатації.
До того ж купівля сонячної станції на https://www.solargarden.com.ua/sonyachni-elektrostantsii/ може стати непоганою інвестицією для тих, хто хоче отримувати стабільний дохід від продажу електроенергії за «Зеленим тарифом».
Варто зазначити, що такий механізм стимулювання використання відновлюваних джерел електроенергії не єдиний. Є інші, серед яких і Net Billing. Цей механізм передбачає другий підхід до розв'язання питання про підтримку малої розподіленої генерації. Але перш ніж дізнатися детальніше про Net Billing в Україні, варто поговорити про «Зелений тариф».
У чому суть програми
Ця державна програма, яка покликана стимулювати використання поновлюваних джерел енергії, працює в нашій країні з 2009 року.
Суть її зводиться до наступного. Домовласник встановлює сонячну станцію, яка вироблятиме електроенергію з поновлюваних джерел. Частина її йтиме на власні потреби домоволодіння. Надлишок енергії зобов'язується купувати держава за тарифом, що значно перевищує ринкову вартість 1 кВт. Отже, вартість обладнання для сонячної станції має повністю окупитися за 4–7 років. Далі власник зможе отримувати чистий дохід.
Net Billing – альтернатива «Зеленому тарифу»
Максимальна потужність обладнання, яке можна використовувати для СЕС, підключених до «Зеленого тарифу» в Україні, – 30 кВт. Це не так багато. Тому початкова ідея впровадження «Зеленого тарифу» полягала в тому, що домовласник стане сам споживати значну частину виробленої енергії, а надлишки, які будуть мінімальними, зможе продавати державі. Однак на ділі вийшло інакше: потужні станції почали встановлювати для вигоди, а не заради споживання. Держава змушена була купувати всю цю електроенергію, покриваючи різницю між її реальною вартістю та тією ціною, за якою її продають. Необхідність субсидування з бюджету спричинила масу проблем.
Саме тому й було розроблено Net Billing. Це новий механізм чистого вимірювання електроенергії та розрахунків за неї. Його суть полягає в наступному. Надлишки електроенергії, які віддаватимуться в загальну мережу, викуповуються за ціною ринку на добу вперед. Гроші зараховуються на рахунок споживача. Якщо в якийсь момент обсягів генерації з власної сонячної станції буде недостатньо, домовласник зможе використати кошти, що накопичилися, для оплати електроенергії, яку отримає з загальної мережі.
Впровадження Net Billing не означає, що «Зелений тариф» буде скасовано, він продовжить свою дію до 2030 року. Однак розмір його з кожним роком знижуватиметься. Чи зможе таке урізання та низка інших змін у законі стимулювати «активних споживачів» надавати перевагу саме Net Billing? Час покаже. Зрозуміло одне: енергетика в Україні переживає важкі часи, тому стимулювати розвиток ВДЕ, робити домогосподарства енергоавтономними потрібно всіма можливими засобами.