Азот – один із найважливіших хімічних елементів живлення сільськогосподарських культур, без якого нормальний розвиток та ріст рослини просто неможливий. Звичайно, якщо існує дефіцит азоту, то про високу урожайність мова взагалі не йде. Саме тому аграрний сектор регулярно використовує у своїй господарській діяльності азотні мінеральні добрива.
Азотне добриво карбамід не являється новинкою агрохімічного ринку, його історія налічує понад 60 років з моменту початку застосування. Проте, і на сьогоднішній день (при умові, що розроблено і створено надзвичайно багато інших варіантів добрив) він не втрачає своєї актуальності і популярності.
В чому секрет успіху карбаміду?
Якість, відносно невисока вартість, ефективність та репутація дієвого засобу – все це складові, які допомагають карбамідові залишатись одним із найпопулярніших азотних добрив у вітчизняних аграріїв. Крім того, він володіє наступними перевагами:
- таблетки із довгорозчинним покриттям – таку форму сьогодні має карбамід, що надзвичайно зручно у використанні, а також при зберіганні даного добрива;
- процес розчинення сечовини (як іще називають карбамід) триває досить повільно, а тому ризик надлишкової нітрації ґрунту низький;
- карбамід – найбільш концентроване мінеральне добриво на основі азоту, а тому без додаткових речовин повністю покриває потребу культур у вуглекислому амонію.
Основні плюси використання карбаміду:
- прискорює ріст вегетативної маси культури, в результаті чого збільшується до максимуму її врожайність;
- вміст білка у зерні значно підвищується. До речі, зернові колосові – це основні «споживачі» карбаміду як мінерального добрива;
- по підрахункам фахівців, вчасне та у достатній кількості застосування сечовини допомагає підвищити урожай на 30-60%;
- дане мінеральне добриво просте у застосуванні – для нього не потрібно налагоджувати або, тим більше, купувати нову техніку;
- розчиняється у землі достатньо швидко, прискорюючи тим самим процес живлення культур;
- рослини легко засвоюють карбамід.
Карбамід може застосовуватись по-різному: у умовах закритого ґрунту, методом обприскування ( при якому необхідно стежити, щоб добриво не обпалювало листя) та у якості позакореневого підживлення. Метод внесення залежить від багатьох факторів: виду культури, певного етапу вегетації, погодних та кліматичних умов, типу ґрунту, потреб рослин тощо. І ще – зазвичай карбамід використовують разом із вапном, щоб нейтралізувати дію кислот сечовини.